Вторник, 2024 Мар 19, 12:47
БЕЗМ’ЯТЕЖНЕНСЬКИЙ НВК
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
ДОШКІЛЬНИЙ ЗАКЛАД
Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Пам’ять... Вона нетлінна і вічна. Вона дивиться на нас із старих фронтових фотографій, з тих речей, які зберігають колишні фронтовики, і не дає померкнути жодній героїчній сторінці історії перемоги над фашизмом. А ми, молоде покоління, про їхні бойові подвиги, їхнє воєнне життя можемо сьогодні дізнатися тільки з їхніх розповідей, кінофільмів, творів художньої літератури.

Пливуть літа, як дим у безвість хмуру,

І двічі жить на світі не дано.

Дивіться ж, діти, не споганьте з дуру

Опалене війно. Знамено.

 

Живіть собі без кривди, без тривоги,

Свободою втішайтесь, як орли,

Та честь дідів не затопчіть під ноги,

Щоб ваші діти вас не прокляли.

    

В історії кожного народу є дати, трагізм і велич яких залишається в пам’яті на віки і тисячоліття.

         Понад дві тисячі років тому в ущелині під Фермопілами 300 спартанців на чолі з царем Леонідом полягли, стримуючи багатотисячне військо персів, і вкривали себе вічною славою.

         У 1651 році під Берестечком полягли 300 козаків, давши можливість відступити війську Богдана Хмельницького.

         29 (16) січня 1918 року героїчну смерть прийняли майже 300 українських юнаків під Крутами, що заслужили таку ж вічну славу.

         Подвиг їхній тим значніший, що на відміну від спартанців чи козаків, у бій їх вели не військові вожді, а лиш любов до рідної землі, до рідного народу.

І знов у котрий це вже раз,
Зійшлися ми в одній родині,
Щоб пом’януть той славний час,
Коли в офіру Батьківщині
Себе принесли кращі з нас.
Нема любові понад ту,
Що окропила кров’ю Крути,
І ту гарячу кров святу
Повік Вкраїні не забути

    

Сьогодні свято в кожному місті України, в кожному селі, в кожному домі. Сьогодні весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. В цей день 22 січня 1919 року об`єдналися Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка, Схід та Захід у віковічному прагненні до єдності та братерства.

   Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини…Немає життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна  - це пісня, яка вічна на цій землі, бо Україна – це наше минуле, сьогодення і майбутнє. 

  Здобутки попереднiх поколiнь продовжують своє життя в поколiннях прийдешнiх. Вони допомагають, пiдтримують зберiгати найсвятiше — пошану до наших батькiв, дiдiв; справу боротьби за Українську державу.

      

Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи.
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно,
Моя Батьківщино!

Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має  й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних . Хроніка Голокосту – це біль і жах українського народу. Трагічне повсякдення 1941-1943 рр. віддзеркалюють архівні документи, спогади очевидців. Учні школи пререглянули фільм "Міфи Холокосту". Після прегляду були дуже обурені поведінкою людей, хоча насправді їх людьми назвати не можна. І на кожній перерві можна було почути від учнів осуд населення Німеччини.

22 січня 2016 року  Україна відзначає День Соборності. Цей знаменний день  ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. 

Велична і свята, моя ти Україно,
Лише тобі карать нас і судить
Нам берегти тебе, Соборну і єдину
І нам твою історію творить!

Після виступу вчителя учні  школи з великим задоволенням переглянули документальний фільм "День Соборності"

26 листопада  Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору.  

Із чорної далини чутно голоси очевидців про страшну трагедію українського народу. Охоплюють спазмами болю душі живих. Та в цих голосах немає крику, немає розпачливої жалоби - є тихе, скорботне висповідання баченого, пережитого. Слова роками німіють - нема вже душевних сил для виплакування цього горя. Це горе - за межами болю. Люди не хотіли вірити, що це могли творити... люди. Приречені на голодну смерть вважали, що це чинить диявол, а воно ж було витвором комуністичної системи.

Ми не навчені забувати багатостраждальну іторію свого народу. 

Історія будь-якого народу містить періоди, дати, які є вирішальними і доленосними в його житті. Ми повинні пам’ятати і не забувати героїчні сторінки, коли проливали кров патріоти. Адже хто не знає минулого, той не вартий майбутнього.

Україна не раз піднімалася з колін. Побита і ціла в ранах, та нездоланна для ворогів своїх, вона йшла ворогу під кулі, щоб захистити всіх своїх дітей. Терновим шляхом дійшла Україна до сьогоднішніх днів.

Україна:Сторіччями здригався мій народ

Від ярм, від зрад й кривавих заворушень,

І мову як духовний ополот

Втирали в бруд прямісінько у душах.

Шевченко вмер. І Лесі вже нема.

Є незалежність. Є уже свобода.

І все одно ще темно від примар.

І все одно щось гірко труїть воду.

День партизанської слави – 22 вересня – збігається з початком героїчної підпільно-партизанської боротьби з нацистськими загарбниками.

Цей день є державним визнанням неоціненного внеску народних месників у велику Перемогу над нацистськими загарбниками, відновлення історичної справедливості щодо визнання масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали.

   Найтяжчі випробування випали на долю українського народу під час Великої Вітчизняної війни. В умовах тотального терору і нехтування ворогом елементарних прав людини, насамперед права на життя, в Україні сформувався Рух Опору, який став грізною силою і перешкодою на шляху здійснення фашистами жахливого плану поневолення народів.

   Учні Безм’ятежненської ЗОШ І-ІІІ ступенів  вшанували хвилиною мовчання загиблих воїнів в роки Великої Вітчизняної війни.

    Пам'ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.

Героїчні подвиги українських партизанів у пам’яті народу житимуть вічно. Сьогодні ми низько схиляємо голови перед світлою пам’яттю тих, хто, нехтуючи смерть, зупинив фашистську навалу ціною власного життя.

 

Ми  живемо на чудовій, багатій історією, традиціями, славними іменами, мальовничій землі Харківщини. Наша мала Батьківщина – Харківщина відома у всьому світі своїми науковими школами, продукцією промислових підприємств, пам’ятками історії світового рівня. ”

”Харківщино моя, мальовничий мій край!

Ніжна зелень лісів і безкрайні поля,

Сині стрічки річок скрізь усе оживляють.

Свіжий подих ставків нам дарує земля.

Харківщино моя, неосяжний мій краю,

Скільки оком не глянь – колосяться хліба,

Тут народ – трудівник землі ці обробляє,

Щоб багатшав наш край,зріс добробут життя.

А яким чарівним стало велетень-місто!

Рідний Харків, вируй і, мов сад, розцвітай.

Ми,твої земляки, тебе любим, як пісню.

Оспіваєм тебе, ти наш зоряний край. ”

 

 

   

 

 

==

Вход на сайт
Поиск
Календарь
«  Март 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзья сайта
Copyright MyCorp © 2024
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz