Уже традиційно  в нашій школі  проходить Тиждень української мови. Найрізноманітніші заходи  тривають упродовж тижня.Це і конкурси, й виставки, і концертні програми, і просто змагання, а також цікаві уроки про скарби рідного  слова, класні години тощо.Цього року програма предметного тижня була, як завжди, досить цікавою. Учні мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови, вшанувати пам'ять про видатних діячів нашого народу, завдяки яким вона сьогодні у нас є.

Метою всіх проведених заходів було:

        донести до учнів красу і багатство української мови;

        формувати відчуття краси рідної мови;

        розвивати мовленнєві здібності учнів;

        збагачувати словниковий запас;

        виховувати любов до рідної мови та розуміння її краси і необхідності для нашого життя.

З нагоди відкриття Тижня української мови  пройшла загальношкільна лінійка, на якій вчитель Деркач І.В. урочисто оголосила про відкриття Тижня,  ознайомила з основними заходами, закликала брати активну участь як учнів, так і вчителів. А також розповіла,що незабаром День народження нашого видатного українського поета, письменника, художника Т.Г.Шевченка, якому й присвячено проведення предметного тижня з української мови.Звичайно, було сказано й про заохочування у вигляді гарних оцінок найактивнішим, найсумліннішим та переможцям, адже будь- який захід у школі є частиною навчального процесу. 

Перший день

Відкриття тижня

«І йшли віки, і були українці, і створили слово українське».

Мета: активізувати знання школярів про мову як джерело духовного зростання нації; розвивати культуру мовлення, чуття слова, виразного читання поезії, пам'ять; виховувати пошану до рідної мови, ціннісне ставлення до її мистецьких надбань.

Учитель. Доброго дня, дорогі друзі! Ми раді вітати вас на цій урочистій лінійці. Як ви зрозуміли, вона присвячена відкриттю тижня української мови та літератури.

Перший ведучий.

Так довго сподівана, ждана година

Настала для рідного слова мого:

Не так, як приборкана, смутна пташина,

Озветься воно із затишку свого,

Не так, - весняним жайворонком у полі

Вкраїнськая мова тепер залуна

І гомоном вільним по всьому роздоллі,

По всій Україні озветься вона.

Другий ведучий.

І наше рідне село, і школа привітна

Вітають прості українські слова:

«Добридень, громадо! Святкова лінійка

Цей тиждень предметний для всіх відкрива».

Ведучий. Мова – це великий дар природи, який людина розвивала і вдосконалювала протягом тисячоліть. А мова, в свою чергу, розвивала і вдосконалювала людину.

Ведуча. У кожного народу є своя мова. І, як сказав Панас Мирний, «поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ».

Ведучий. Ми пишаємося тим, що є носіями такої красивої, мелодійної мови. Поети називають її золотою, солов’їною,порівнюють з дорогим діамантом. І саме від вас із нами залежить подальша доля рідної мови. Чи буде вона яблуневоквітнути і плодоносити, чи житиме у далекому майбутньому, продовжуючи таким чином і життя самого народу? Впевнена, що так воно і буде. Але ми мусимо навчитися поважати мову, намагатися розвивати і вдосконалювати власне мовлення. Заходи, що проводитимуться протягом тижня, допоможуть нам це зробити.

1 учень.

Знаю, звідки радість, щастя і пісні, -

Це як сонце зранку у моїм вікні,

Це як роси ніжно сяють на квітках,

На озеленених полях.

Це як чути мови ніжнотонний плин,

Кожне слово дивне – сяяло перлин.

Із народом мови рідної красу

Гордо у віки несу.

І немає сили і такого зла,

Щоб мова рідна в небуття пішла.

Ось тому-то вірою в моїм вікні

Сяють райдуги-пісні.

Мово наша рідна, пісня солов’я,

Мово українська, гордосте моя…

Кобзареву думу – вічний заповіт –

Чує неозорий світ.

2 учень.

Ще жива ти, Україна,

Ще не вмерло слово,

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!

Не одне лихе століття

Тиранів терпіла,

Та жила серед народу

І людям світила.

Квітла, мов лілея ніжна

Лютою зимою,

Знала певно, що народ твій

Завжди із тобою.

Збереглася в вишиванках,

В золотому житі,

У простій бідняцькій хаті

Та в мужицькій свиті,

Тож давайте, українці,

Мову поважати,

Щоб пройшла через тортури

Та залізні грати!

Щоб створила, наче долю,

Пісню калинову…

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!

3 учень.

Ми - юний цвіт нової України,

У наші очі дивиться народ.

Верстати шлях нам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й небо сині

Сягнуть в житті небачених висот.

 

4 учень.

Україно! рідна моя нене,

Розквітай, мов зоряний розмай

Найдорожче, все що є у мене –

Тільки ти, мій неповторний край.

5 учень.

Це для тебе ясне сонце сяє,

І сади на обрії цвітуть.

Україна – матінка благає:

- Рідне слово, сину, не забудь!

 

 

6 учень.

Не довелось нам падать на коліна

Під знавіснілих яничарів крик.

Сьогодні час великого прозріння:

Шукаймо в праці й злагоді спасіння –

І нас Господь благословить навік.

Учитель. Вітаю всій із цим святом і бажаю ніколи не забувати рідної мови, адже чим більше на землі буде мов, тим різноманітнішим буде життя на нашій планеті.

 

 

 

 

 

 

 

Конкурс читців поезій рідною мовою

« Що за диво-наша мова»

Другого дня Тижня української мови учні активно долучились до  конкурсу читців поезій рідною мовою. Всі вони були достойні перемоги. Але за умовами саме цього конкурсу журі, до складу якого увійшли учителі нашої школи, мали обрати лише одну найкращу роботу.

Конкурс читців – декламаторів

«Що за диво – наша мова»

Конкурсанти виразно читають вірші напам’ять, присвячені мові, власні вірші. Журі визначає переможців.

Мета: актуалізувати знання школярів про мову як джерело духовного зростання нації; розвивати культуру мовлення, чуття слова, навички сценічного мистецтва, виразного читання поезії; виховувати пошану до рідної мови, ціннісне ставлення до її мистецьких надбань.

Ведуча. Шановні діти, учителі, гості! Запрошуємо вас до нашої господи на хліб, сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови.

Ведучий. Щасливі ми, що народились й живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі – у нашій славній Україні!

Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося до слів, зачувши рідне слово.

Запрошуються читці 2-11 класів

1 учень.

Мов вишиваний рушничок

Мовонька барвистая

Неповторна, гомінка,

Ніжная і чистая.

Дивовижна, чарівна

Мова – зорянице.

Немов чистая вода

З давньої криниці

Мов веселий водограй

З гір стрімких злітає.

Мов духмяний коровай,

Що на сонці сяє.

2 учень.

Мова навчає

У лузі над квітами

Знову бджілка літає,

А мова вкраїнськая

Усіх нас навчає.

- Щоб ми всі у дружбі

У мирі зростали,

Народ щоб любили,

Батьків шанували.

- Завжди щоб пишалися

Слів зорепадом,

Гостей що стрічали

Щиро і радо.

3 учень.

Наша мова

Тепла, як сонячна днина

Добра, неначе весна,

Мова віків України.

Казка її чарівна.

Мова усміхнена квітка,

Радість весела дзвінка.

Гарна, як небо улітку,

Ніжна, як пісня струмка.

Мова – джерельна криниця

Райдужно – сонячний цвіт.

Це українська зірниця

Що зачаровує світ.

4 учень.

Матусин заповіт.

Раз мені казала мати:

«Можна мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх,

Щоб у серці ти зберіг».     

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!

5 учень.                             

Я – із лісу,

Я – із поля,

Нелегка у мене доля

Через радість та біду

Я з віків до вас іду.

Я дитину колихала,

Батьківщину захищала,

І від роду і до роду

Зберігала свою вроду.

Всі народи мову мають,

Всі пісень своїх співають.

Я вас завжди буду вчити

Рідним словом дорожити,

Бо хто любить мову рідну,

Той багатий, а не бідний!

6 учень.

Я – дитина українська,

Вкраїнського роду.

Українці – то є назва

Славного народу.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – то лан пишний,

І степи, і гори.

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по - вкраїнськи

Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по – вкраїнськи

Господа молити.

За свій рідний край і нарід

Я Господа молю:

Зійшли Боже Україні

І щастя, і долю!

7 учень.

У рідному краї і серце співає,

Лелеки нам здалека весни несуть,

У рідному краї і небо безкрає,

І ріки-потоки, мов струни, течуть.

Тут кожна травинка і кожна билинка

Вигойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

Тут мамина пісня лунає і нині,

Її підхопили поля і гаї,

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

І я припадаю до неї устами

І серцем вбираю, мов спраглий, води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє, збідніє земля назавжди.

Виставка стінгазет, плакатів, стендів, присвячених українській мові

 

Одним із заходів у рамках Тижня української мови стала конкурсна виставка стіннівок, присвячених українській мові.

За умовами конкурсу кожен клас мав представити свою стінгазету, стенд, плакат тощо.

Оригінальності учнів не було меж, а тому на виставці ми побачили найрізноманітніші за стилем та ідеєю роботи.

Так, одинадцятикласники закликають молодь єднатися навколо рідного слова, наводять переконливі докази того,

що наша мова незрівнянно прекрасна, і цуратися її не слід.

Учні 9 класу вважають, що наша державна мова сяятиме й цвістиме за однієї умови – якщо ми не будемо забувати своїх джерел, плекатимемо і

берегтимемо калинову українську мову.

"І чужому научайтесь, і свого не цурайтесь", – закликають нас учні 7 класу.

У своєму проекті вони відзначають неоціненну роль великого Кобзаря у розвитку рідного слова.

Творчо й оригінально оформили свою стінгазету наші шестикласники.

Представивши українську мову як коштовний скарб, який є нашою гордістю, гідністю, совістю. В якому наша пісня, слава, наша душа.

Наймолодші учасники конкурсу – п'ятикласники теж озвалися закликом до рідної мови. "Мово рідна моя, не мовчи", - просять вони,

адже сьогодні, вже у незалежній державі, ми мусимо спостерігати несправедливість щодо рідного материнського, любого серцю слова.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Цікавим і захоплюючим було мовне змагання «Шануймо рідне слово»  серед 8 і 11 класів, проведене вчителем-мовником. Як і годиться, все було по-справжньому: коротенька прелюдія: вступне слово, умови змагання та його особливості, представлення журі, а далі – запекла боротьба…Цікаві завдання надихали учасників на справжні подвиги. У підсумку, всі були задоволені і з піднесеним настроєм. Журі винесло свій вердикт, команди привітали одна одну.Захід був дійсно пізнавальним, веселим, незвичним, учням сподобалось, а це головне. Отже, мети досягнуто.

 

 

 

 

 

 

 

 

Урочисте закриття Тижня української мови

Завершальним акордом свята в нашій школі стало урочисте закриття Тижня української мови. Пролунали теплі й щирі слова про рідну мову, мелодійні пісні у виконанні учениць нашої школи. Зі словами вдячності за підтримку і розуміння до глядачів звернулася директор школи Назарова О.Л. висловила надію на те, що такі заходи будуть і надалі проводитись у нашій школі, а учасників ставатиме все більше. У рамках закриття відбулася й церемонія нагородження переможців різних конкурсів, змагань.  Ними стали учні майже всіх класів, кожен з яких так чи інакше долучився до проведення заходів.